обідець
Обідець, -дця
м. ум. отъ обід.
---------------
Обідець, -дця
м.
1) ум. отъ обід. Ободокъ.
2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
Словник української мови Грінченка