обіз Обіз, обозу м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках обіз — хохл. (обоз) валка валка, обоз, див. лагер Словник чужослів Павло Штепа