обіз
Обіз, обозу
м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіз — хохл. (обоз) валка валка, обоз, див. лагер Словник чужослів Павло Штепа