обіждати
Обіжда́ти, -да́ю, -єш
гл. = обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. І. 188.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Обіжда́ти, -да́ю, -єш
гл. = обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. І. 188.