Словник української мови Грінченка

обіруч

Обіруч

нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обіруч — обі́руч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. обіруч — пр., обома руками; Р. обабіч; Р. обруч, попід руки.  Словник синонімів Караванського
  3. обіруч — [оуб’іруч] присл.  Орфоепічний словник української мови
  4. обіруч — присл. 1》 Обома руками. 2》 рідко. По обидва боки; з усіх боків. || Узявшись за руки; разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обіруч — ОБІ́РУЧ. 1. присл. Обома руками. Я вхопив [щуку] обіруч, щоб не продерла сіті (І. Франко); Донька обіруч вхопилась за молот, гупнула ним по залізу (М. Стельмах). 2. присл., рідко. По обидва боки; з усіх боків. Коридор на другому поверсі ..  Словник української мови у 20 томах
  6. обіруч — гребти́ під (до) се́бе (обома́ рука́ми (обіру́ч)) що і без додатка, зневажл. Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. І в чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі.  Фразеологічний словник української мови
  7. обіруч — ОБА́БІЧ присл. (з обох боків), ОБІ́РУЧ рідше, ПОО́БІЧ рідше, ОБА́ПОЛИ рідше. Обабіч шосейної дороги виднілись уже жовті, осінні гаї (з журналу); Дерева обіруч стояли голі (О. Гончар); Пообіч стежечки схилились айстри (Л. Яновська); Розлогий український степ широко розкинувся обаполи (Ю. Смолич).  Словник синонімів української мови
  8. обіруч — Обі́руч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обіруч — ОБІ́РУЧ, присл. 1. Обома руками. Я вхопив [щуку] обіруч, щоб не продерла сіті (Фр., III, 1950, 336); Донька обіруч вхопилась за молот, гупнула ним по залізу (Стельмах, II, 1962, 153). 2. рідко. По обидва боки; з усіх боків. Коридор на другому поверсі..  Словник української мови в 11 томах