обісіти

Обісіти, -сію, -єш

гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12).

Значення в інших словниках

1. обісіти — обі́сі́ти дієслово доконаного виду обриднути; остогиднути розм.  Орфографічний словник української мови
2. обісіти — -ію, -ієш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обісіти — див. осточортіти  Словник чужослів Павло Штепа
4. обісіти — ОБІ́СІ́ТИ, ію, ієш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. [Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (І. Карпенко-Карий).  Словник української мови у 20 томах
5. обісіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
6. обісіти — Обі́сіти, -сію, -сієш кому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обісіти — ОБІСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. [Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (К.-Карий, І, 1960, 48).  Словник української мови в 11 томах