Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
обісіти —
обі́сі́ти дієслово доконаного виду обриднути; остогиднути розм.
Орфографічний словник української мови
обісіти —
див. осточортіти
Словник чужослів Павло Штепа
обісіти —
ОБІ́СІ́ТИ, ію, ієш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. [Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови у 20 томах
обісіти —
НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
обісіти —
ОБІСІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти. [Писар:] Ну вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, як згадаю про неї! (К.-Карий, І, 1960, 48).
Словник української мови в 11 томах
обісіти —
Обісіти, -сію, -єш гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Словник української мови Грінченка