обітерти

обіте́рти

див. обтирати.

Значення в інших словниках

1. обітерти — обіте́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обітерти — ОБІТЕ́РТИ див. обтира́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. обітерти — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. обітерти — ОБІТЕ́РТИ див. обтира́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. обітерти — Обітерти см. обтирати.  Словник української мови Грінченка