об'якоритися

Об'я́коритися, -рюся, -ришся

гл. Твердо стать, укорениться. (Уман. у.); упереться. Мнж. 187.

Значення в інших словниках

1. об'якоритися — об'я́коритися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. об'якоритися — див. об'якорюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. об'якоритися — ОБ'Я́КОРИТИСЯ див. об'я́корюватися.  Словник української мови у 20 томах