об'їзджати
Об'їзджа́ти, -джа́ю, -єш
сов. в. об'їхати, -ї́ду, -деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто где, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає. Ном. № 11404.
Словник української мови ГрінченкаОб'їзджа́ти, -джа́ю, -єш
сов. в. об'їхати, -ї́ду, -деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто где, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає. Ном. № 11404.
Словник української мови Грінченка