об'їзджати

Об'їзджа́ти, -джа́ю, -єш

сов. в. об'їхати, -ї́ду, -деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто где, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає. Ном. № 11404.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me