1. Словник української мови Грінченка

об'їзд

Об'їзд, -ду

м. Объѣздъ. Як поїде на об'їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Ном. № 11407.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. об'їзд — об'ї́зд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. об'їзд — -у, ч. 1》 Дія за знач. об'їжджати I 1-3). Їхати в об'їзд. 2》 Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь. 3》 заст. Група вершників-дозорців; кінна варта, кінний патруль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'їзд — ОБ'Ї́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. об'їжджа́ти¹ 1–3. Мировий поїхав далі в об'їзди по волості (І. Нечуй-Левицький); Він повертався додому з далекого об'їзду по області (Д. Бедзик). 2. Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь. Словник української мови у 20 томах