м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
огень —
оге́нь іменник чоловічого роду вогонь діал.
Орфографічний словник української мови
огень —
огню, ч., діал. Вогонь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
огень —
ОГЕ́НЬ, огню́, ч., діал. Вогонь. Заспівай для заохоти Половецьких ти пісень, Розпали в гарячій крові Богатирський ти огень (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
огень —
ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́ННЯ діал. Моряк так пильно дивиться на полум'я, мовби заворожений видивом вогню (О.
Словник синонімів української мови
огень —
ОГЕ́НЬ, огню́, ч., діал. Вогонь. Заспівай для заохоти Половецьких ти пісень, Розпали в гарячій крові Богатирський ти огень (Фр., XIII, 1954, 356).
Словник української мови в 11 томах