Словник української мови Грінченка

огинатися

Огина́тися, -на́юся, -єшся

гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. огинатися — огина́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. огинатися — Пручатися, борсатися, ОПИРАТИСЯ, опинатися, (- тварин) норовитися; (на праці) ухилятися, відкручуватися; (без діла) крутитися, товктися, ТИНЯТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
  3. огинатися — див. баритися; лестити  Словник синонімів Вусика
  4. огинатися — [огиенатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
  5. огинатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Намагатися протидіяти чому-небудь. 2》 Виявляти небажання що-небудь робити; ухилятися від чого-небудь. 3》 Постійно перебувати де-небудь, звичайно без необхідності в цьому; крутитися. 4》 рідко. Догоджати кому-небудь, запобігати перед кимось, добиваючись уваги, ласки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. огинатися — ОГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Намагатися протидіяти чому-небудь. А ось іде камбала. Вона розчепірилась на шнурі, настовбурчила всі свої плавники й огинається (Остап Вишня); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу.  Словник української мови у 20 томах
  7. огинатися — ОБЕРТА́ТИСЯ (постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві), БУВА́ТИ, КРУТИ́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ розм., ПОВЕРТА́ТИСЯ розм.; ОГИНА́ТИСЯ розм., ОТИРА́ТИСЯ розм., ОШИВА́ТИСЯ розм. (звичайно без необхідності в цьому).  Словник синонімів української мови
  8. огинатися — ОГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Намагатися протидіяти чому-небудь. А ось іде камбала. Вона розчепірилась на шнурі, настовбурчила всі свої плавники й огинається (Вишня, І, 1956, 186); Чабан Федь похапцем сідлав коня, затягуючи міцно попругу.  Словник української мови в 11 томах