оглядіти
Огляда́ти, -да́ю, -єш
сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл.
1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Мет. 230. Козаків піджидає, козаків оглядає. Макс.
2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Чуб. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 71.
Словник української мови Грінченка