огненний

Огне́нний, -а, -е

1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч.

2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у.

3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.

Значення в інших словниках

1. огненний — огне́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. огненний — див. ВОГНЕННИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. огненний — див. вогненний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. огненний — ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
5. огненний — Огне́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)