1. Словник української мови Грінченка

огненний

Огне́нний, -а, -е

1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч.

2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у.

3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огненний — огне́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. огненний — див. ВОГНЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. огненний — див. вогненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огненний — ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  5. огненний — Огне́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)