1. Словник синонімів української мови

огненний

ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів'я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум'я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти (Сонце) палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огненний — огне́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. огненний — див. ВОГНЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. огненний — див. вогненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огненний — Огне́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. огненний — Огне́нний, -а, -е 1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г. Словник української мови Грінченка