Словник української мови Грінченка

оже

Оже

сз. = отже. Мир. Пов. II. 43. Не лехко було й Максимові, оже він не плакав. Мир. ХРВ. 143. Оже ж буду мати швидко невістку, подумала вона. Левиц. І. 14.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Оже — Оже́ прізвище  Орфографічний словник української мови
  2. оже — Що, якщо; тому що; коли  Словник застарілих та маловживаних слів