ож

Ож

сз.

1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166.

2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.

Значення в інших словниках

1. ож — част., діал. Ось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ож — ОЖ, част. підсил., діал. Ось. – Ож вийди та подивись, який гарний гість: як сонце! – сказала Зоя (І. Нечуй-Левицький); – Рідненька... Ну чого... Ож заспокойсь, облиш!.. (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
3. ож — ОЖ, част., діал. Ось. — Ож вийди та подивись, який гарний гість: як сонце! — сказала Зоя (Н.-Лев., V, 1966, 116); — Рідненька… Ну чого… Ож заспокойсь, облиш!.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 176).  Словник української мови в 11 томах