ож
ОЖ, част., діал. Ось.
— Ож вийди та подивись, який гарний гість: як сонце! — сказала Зоя (Н.-Лев., V, 1966, 116);
— Рідненька… Ну чого… Ож заспокойсь, облиш!.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 176).
Словник української мови (СУМ-11)ОЖ, част., діал. Ось.
— Ож вийди та подивись, який гарний гість: як сонце! — сказала Зоя (Н.-Лев., V, 1966, 116);
— Рідненька… Ну чого… Ож заспокойсь, облиш!.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 176).
Словник української мови (СУМ-11)