ожожок
О́жог, о́жуг, -га
м. Палка для переворачиванья углей или горящей соломы (вмѣсто качерги). Ні Богові свічка, ні чортові ожог. Ном. Мнж. 187. ум. ожожок. Прийшов жид по довжок, бере з хати ожожок. Чуб. V. 1160.
Словник української мови Грінченка