озлість

Озлість, -лости

ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.

Значення в інших словниках

1. озлість — -лості, ж., діал. Прикрість, злість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. озлість — ОЗЛІ́СТЬ.  Словник української мови у 20 томах