Словник української мови Грінченка

окружити

Окружа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. окружити — ОКРУЖИ́ТИ див. окружа́ти.  Словник української мови у 20 томах