окіян

Окія́н, -ну

м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.

Значення в інших словниках

1. окіян — ОКІЯ́Н, у, ч., фольк. Океан. – Коли їхати все вище й вище, буде Оковський ліс, далі Волок, Заволоччя, ще далі Верхні землі, Новгород і крижаний окіян (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах
2. окіян — ОКІЯ́Н, у, ч., фольк. Океан. — Коли їхати все вище й вище, буде Оковський ліс, далі Волок, Заволоччя, ще далі Верхні землі, Новгород і крижаний окіян (Скл., Святослав, 1959, 43).  Словник української мови в 11 томах