оманець

Омане́ць, -нця

м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.

Значення в інших словниках

1. оманець — ома́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. оманець — -нця, ч., зах. Манівець (див. манівці).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оманець — ОМА́НЕЦЬ.  Словник української мови у 20 томах