омліти
Омліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
Словник української мови ГрінченкаОмліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
Словник української мови Грінченка