Словник української мови Грінченка

омити

Омити

см. омивати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. омити — оми́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. омити — див. омивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омити — ОМИ́ТИ див. омива́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. омити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. омити — ОМИ́ТИ див. омива́ти.  Словник української мови в 11 томах