Словник української мови Грінченка

оминути

Омина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. оминути, -ну, -неш, гл. = обминати, обминути.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оминути — омину́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оминути — див. оминати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оминути — ОМИНУ́ТИ див. омина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. оминути — МИНА́ТИ (пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ), ПОМИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИША́ТИ у спол. із сл. за собою. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. оминути — ОМИНУ́ТИ див. омина́ти.  Словник української мови в 11 томах