Словник української мови Грінченка

оморочити

Оморо́чити

см. оморочувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оморочити — оморо́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оморочити — див. оморочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оморочити — ОМОРО́ЧИТИ див. оморо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. оморочити — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. оморочити — ОМОРО́ЧИТИ див. оморо́чувати.  Словник української мови в 11 томах