оник

О́ник, -ка

м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.

Значення в інших словниках

1. оник — -а, ч., арх. Нуль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оник — О́НИК, а, ч., діал. Нуль.  Словник української мови у 20 томах