опал

Опал, -лу

м.

1) Отопленіе, топливо, дрова. Чуб. VII. 383. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. Уман. у.

2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. Міусск. окр. З опалу не. побачив, хто там був. см. з-опалу.

Значення в інших словниках

1. опал — о́пал іменник чоловічого роду опалення; паливо; гарячність рідко опа́л 1 іменник чоловічого роду окремий кристал опа́л 2 іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. опал — О́пал. Паливо. Принято внесенє д-ра Касияна Бриндзана, щоб у порозуміню з волоскими сьвященством виклопотати дрова на опал даром і для тих парохій, де нема ліса реліґійного фонду (Звідомл., 1914, 18) // пол. opał — 1) опалення, 2) паливо.  Українська літературна мова на Буковині
3. опал — (дія) ОПАЛЕННЯ; (матеріял) ПАЛИВО; (душевний стан) ЗАПАЛ.  Словник синонімів Караванського
4. опал — I `опал-у, ч., рідко. 1》 Те саме, що опалення 1). 2》 Те саме, що паливо. 3》 Те саме, що запал 1). II оп`ал-у, ч. Прозорий склоподібний камінь різного забарвлення, деякі різновиди якого вважаються коштовними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опал — О́ПАЛ, у, ч., рідко. 1. Те саме, що опа́лення. Там йому дають кімнату .. з опалом, з світлом (Сл. Б. Грінченка). 2. Те саме, що па́ливо. – От бачу дві сохи, – сказала Маруся, – а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота?...  Словник української мови у 20 томах
6. опал — опа́л (лат. opalus, грец. όπαλλιος, від санскр. упалас – дорогоцінний камінь) мінерал класу силікатів, переважно білого або сірого кольору. Синювато-білий, або благородний, О. – дорогоцінний камінь.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. опал — Мінеральна речовина, затверділий крем'яний гель, із змінним складом води; білий, рожевий, жовтий; благородний о. з чудовою грою кольорів використовується в ювелірній галузі; в Україні — Український щит, Закарпаття.  Універсальний словник-енциклопедія
8. опал — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий).  Словник синонімів української мови
9. опал — О́пал, -лу, -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. опал — О́ПАЛ, у, ч., рідко. 1. Те саме, що опа́лення 1. Там йому дають кімнату.. з опалом, з світлом (Сл. Гр.). 2. Те саме, що па́ливо. — От бачу дві сохи, — сказала Маруся, — а де ж лати та крокви, та стовпи, та ворота?...  Словник української мови в 11 томах