опанувати
Опанува́ти, -ну́ю, -єш
гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. І. 299. І пустиню опанують веселії села. Шевч. Опанував страх 2. Нехай тебе опанує лихая година. Харьк. г. Завзятість всіх опанувала. Котл. Ен. V. 68.
Словник української мови Грінченка