опарювати

Опарювати, -рюю, -єш

сов. в. опарити, -рю, -риш, гл.

1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384.

2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.

Значення в інших словниках

1. опарювати — опа́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. опарювати — -юю, -юєш, недок., опарити, -рю, -риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опарювати — ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, рідко. Те саме, що обшпа́рювати. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в'язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. опарювати — ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. опарювати — Опа́рювати і обпа́рювати, -рюю, -рюєш; о(б)па́рити, -парю, -па́риш, -па́рять; о(б)па́р, -па́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. опарювати — ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпа́рювати. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в’язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (Н.-Лев., II, 1956, 372).  Словник української мови в 11 томах