Словник української мови у 20 томах

опарювати

ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, рідко.

Те саме, що обшпа́рювати.

Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в'язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. опарювати — опа́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. опарювати — -юю, -юєш, недок., опарити, -рю, -риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опарювати — ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ (ОПА́РИТИ рідше), ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ (ОШПА́РИТИ) розм., ПРОШПА́РИТИ рідше, СПА́РИТИ рідше; ЗВАРИ́ТИ рідше (тільки про частини тіла). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. опарювати — Опа́рювати і обпа́рювати, -рюю, -рюєш; о(б)па́рити, -парю, -па́риш, -па́рять; о(б)па́р, -па́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. опарювати — ОПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПА́РИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що обшпа́рювати. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в’язи, .. опарила, обскубла та й укинула в борщ (Н.-Лев., II, 1956, 372).  Словник української мови в 11 томах
  6. опарювати — Опарювати, -рюю, -єш сов. в. опарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений. Ном. № 2384. 2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ. Мнж. 187.  Словник української мови Грінченка