оперти
I. Опіра́ти, -ра́ю, -єш
сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. обпірати, обіперти.
---------------
II. Опірати, -ра́ю, -єш
сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Словник української мови Грінченка