обіперти

Обіпе́рти, -ся

см. обпірати, -ся.

Значення в інших словниках

1. обіперти — обіпе́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обіперти — [об'іпертие] -пру, оуб'іпреиш/-преш, оуб'іпреимо/-преимо, оуб'іпреитеи/-преите; нак. -при, -пр'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. обіперти — див. обпирати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
5. обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.  Словник української мови в 11 томах