обіперти

обіпе́рти

[об'іперти^е]

-пру, о^уб'іпре^иш/-преш, о^уб'іпре^имо/-пре^имо, о^уб'іпре^ите^и/-пре^ите; нак. -при, -пр'іт'

Значення в інших словниках

1. обіперти — обіпе́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обіперти — див. обпирати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
5. обіперти — Обіпе́рти, -ся см. обпірати, -ся.  Словник української мови Грінченка