Орфоепічний словник української мови

обімліти

обімлі́ти

[об'імл'ітие]

= обомліти

-л'ійу, -л'ійеиш

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обімліти — обімлі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обімліти — див. обімлівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обімліти — ОБІМЛІ́ТИ див. обімліва́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. обімліти — НЕПРИТО́МНІТИ (впадати в непритомність); МЛІ́ТИ, ЗОМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ (ВМЛІВА́ТИ), ОБІМЛІВА́ТИ розм., ОБМИРА́ТИ розм., ОМЛІВА́ТИ рідше (знемагати, слабнути до втрати свідомості, перев. від сильного душевного потрясіння, від фізичної слабості, хвороби).  Словник синонімів української мови
  5. обімліти — ОБІМЛІ́ТИ див. обімліва́ти.  Словник української мови в 11 томах