обіперти

Обіпе́рти, -ся

см. обпірати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіперти — обіпе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обіперти — [об'іпертие] -пру, оуб'іпреиш/-преш, оуб'іпреимо/-преимо, оуб'іпреитеи/-преите; нак. -при, -пр'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. обіперти — див. обпирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹. Словник української мови в 11 томах