обіперти
ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіперти — обіпе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обіперти — [об'іпертие] -пру, оуб'іпреиш/-преш, оуб'іпреимо/-преимо, оуб'іпреитеи/-преите; нак. -при, -пр'іт' Орфоепічний словник української мови
- обіперти — див. обпирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обіперти — ОБІПЕ́РТИ див. обпира́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- обіперти — Обіпе́рти, -ся см. обпірати, -ся. Словник української мови Грінченка