1. Словник української мови в 11 томах

обіпертий

ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпе́рти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіпертий — обіпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обіпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обіперти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обіпертий — ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіпе́рти. Він [Левко] голіруч кидається до Дармидона, зверхньо, гордовито на кісся обіпертого (І. Драч). Словник української мови у 20 томах