обіпертий
обіпе́ртий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обіперти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обіпертий — обіпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обіпертий — ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обіпе́рти. Він [Левко] голіруч кидається до Дармидона, зверхньо, гордовито на кісся обіпертого (І. Драч). Словник української мови у 20 томах
- обіпертий — ОБІПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обіпе́рти. Словник української мови в 11 томах