опікати

Опіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. опекти, -чу, -че́ш, гл.

1) = обпікати.

2) Только несов. в. Опекать.

Значення в інших словниках

1. опікати — опіка́ти 1 дієслово недоконаного виду обпікати опіка́ти 2 дієслово недоконаного виду піклуватися  Орфографічний словник української мови
2. опікати — (вогнем) ошмалювати, обпалювати; (окропом) обпарювати, ошпарювати.  Словник синонімів Караванського
3. опікати — I -аю, -аєш, недок., опекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. опік, опекла, опекло; док., перех. Те саме, що обпікати. II -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Піклуватися про кого-, що-небудь, доглядати когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опікати — ОПІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕКТИ́, опечу́, опече́ш; мин. ч. опі́к, опекла́, опекло́; док., кого, що і без прям. дод. Те саме, що обпіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. опікати — обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) (свої́м) по́глядом (очи́ма, зо́ром) яким (якими), кого, рідше що. Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне).  Фразеологічний словник української мови
6. опікати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док.  Словник синонімів української мови
7. опікати — Опіка́ти, опекти́, див. обпіка́ти опіка́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. опікати — ОПІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. опі́к, опекла́, опекло́; док., перех. Те саме, що обпіка́ти. Гаряча картопля злетіла вгору, опекла Маркові очі (Тют.  Словник української мови в 11 томах