орляка

Орля́ка, -ки

м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.

Значення в інших словниках

1. орляка — -и, ч. Збільш. до орел.  Великий тлумачний словник сучасної мови