Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
орлячий —
орля́чий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
орлячий —
-а, -е, розм. Те саме, що орлиний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
орлячий —
ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орли́ний. Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (З. Тулуб); Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (С.
Словник української мови у 20 томах
орлячий —
ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко..
Словник синонімів української мови
орлячий —
Орля́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
орлячий —
ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орли́ний. Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (Тулуб, В степу.., 1964, 121); Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (Вас., Незібр. тв.
Словник української мови в 11 томах