орлячий
ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орли́ний.
Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (Тулуб, В степу.., 1964, 121);
Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (Вас., Незібр. тв., 1941, 82);
Суворий посміхався сам до себе і зненацька пронизував орлячим поглядом кожного гостя (Досв., Вибр., 1959, 253).
Словник української мови (СУМ-11)