1. Словник української мови в 11 томах

орлячий

ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орли́ний.

Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (Тулуб, В степу.., 1964, 121);

Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (Вас., Незібр. тв., 1941, 82);

Суворий посміхався сам до себе і зненацька пронизував орлячим поглядом кожного гостя (Досв., Вибр., 1959, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орлячий — орля́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. орлячий — -а, -е, розм. Те саме, що орлиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орлячий — ОРЛЯ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що орли́ний. Майже на самій вершині, на невеликому прискалку, було орляче гніздо (З. Тулуб); Темне обличчя дідове проти заходу сонця позолочене.., орлячі очі одблискують (С. Словник української мови у 20 томах
  4. орлячий — ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко.. Словник синонімів української мови
  5. орлячий — Орля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. орлячий — Орля́чий, -а, -е Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999. Словник української мови Грінченка