орлій
О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний.
Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі… (Шевч., І, 1963, 261);
— Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться яко орля юность [юність] моя. На коня, на коня! Нічого гаятись! (П. Куліш, Вибр., 1969, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орлій — о́рлій прикметник поет. Орфографічний словник української мови
- орлій — (погляд) гордий, гострий, проникливий; (- акцію) відважний, безстрашний; орлячий, орлиний, р. орловий. Словник синонімів Караванського
- орлій — -я, -є, поет. Орлиний, орлячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орлій — О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний. Тут можна на дверях зустріть .. Прибиту пару орліх крил І роги влетенські тура (М. Шеремет); Прозрів єси [П. –Й. Шафарик] В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком!... Словник української мови у 20 томах
- орлій — ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко.. Словник синонімів української мови
- орлій — О́рлій, -ля, -лє; звич. орля́чий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)