орлій

О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний.

Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі… (Шевч., І, 1963, 261);

— Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться яко орля юность [юність] моя. На коня, на коня! Нічого гаятись! (П. Куліш, Вибр., 1969, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орлій — о́рлій прикметник поет. Орфографічний словник української мови
  2. орлій — (погляд) гордий, гострий, проникливий; (- акцію) відважний, безстрашний; орлячий, орлиний, р. орловий. Словник синонімів Караванського
  3. орлій — -я, -є, поет. Орлиний, орлячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. орлій — О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний. Тут можна на дверях зустріть .. Прибиту пару орліх крил І роги влетенські тура (М. Шеремет); Прозрів єси [П. –Й. Шафарик] В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком!... Словник української мови у 20 томах
  5. орлій — ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко.. Словник синонімів української мови
  6. орлій — О́рлій, -ля, -лє; звич. орля́чий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)