орлій
ОРЛИ́НИЙ (належний, властивий орлові, орлам; такий, як в орла), ВІРЛИ́НИЙ фольк., О́РЛІЙ фольк., ОРЛО́ВИЙ рідше, ОРЛЯ́ЧИЙ розм., ВІРЛЯ́ЧИЙ розм. рідко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Божко.. середнього зросту, з орлиним профілем (Т. Масенко); Не чула (гора) людської ходи, ні вірлиного крику (Л. Первомайський); І в мужнім серці (С. Разіна) орлій гнів вулканом спалахнув (В. Гончаренко); Ой, коли б мені, мила, Та орловії крила (пісня); Клекіт орлячий, а крик гороб'ячий (прислів'я); Вірляча зіркість.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орлій — о́рлій прикметник поет. Орфографічний словник української мови
- орлій — (погляд) гордий, гострий, проникливий; (- акцію) відважний, безстрашний; орлячий, орлиний, р. орловий. Словник синонімів Караванського
- орлій — -я, -є, поет. Орлиний, орлячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орлій — О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний. Тут можна на дверях зустріть .. Прибиту пару орліх крил І роги влетенські тура (М. Шеремет); Прозрів єси [П. –Й. Шафарик] В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком!... Словник української мови у 20 томах
- орлій — О́рлій, -ля, -лє; звич. орля́чий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- орлій — О́РЛІЙ, я, є, нар.-поет. Те саме, що орли́ний. Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі… (Шевч., І, 1963, 261); — Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Словник української мови в 11 томах